Наливаймо, браття, кришталеві чаші!
Щоб шаблі не брали, щоб кулі минали голівоньки наші.
Щоби Україна повік не плакала!
Щоби наша слава, козацькая слава, повік не пропала.
Бо козацька слава кровію полита!
Січена шаблями, рубана мечами, ще й сльозами вмита.
Наливаймо, браття, доки є ще сила!
Доки до схід сонця, доки до походу сурма не сурмила.