Наливаймо, браття, кришталеві чаші!
Щоб шаблі не брали, щоб кулі минали голівоньки наші.
Щоби Україна повік не плакала!
Щоби наша слава, козацькая слава, повік не пропала.
Позначка: Василь Жданкін
Понад гори і моря, всіх зіроньок краща, сходить знов твоя зоря, батьку Мономаше. Після чорної зорі, що гірш від полину, Воля-зірка угорі, сонце України…
Він показав, що таке велична українська душа. Син України завжди залишиться українцем, за життя і по смерті. Він уславив наш співочий народ і показав, ким є каїни заліські.