(Подаються за старим стилем)
1814
25 лютого (9 березня за н. ст.). В с. Моринцях Звенигородського повіту на Київщині в родині Григорія Івановича Шевченка, кріпака поміщика Енгельгардта, народився син Тарас.
1815
Грудень. Сім’я Григорія Івановича Шевченка переселилась із с. Моринці до с. Кирилівки, де й пройшли дитячі роки Шевченка.
1816
9 березня. Кріпацька родина Шевченків під час чергового урядового перепису населення записана до списків. Серед дітей Григорія Шевченка зазначено дворічного Тараса та його старшого брата Микиту.
1820
Літо. Малий Тарас ходив за село шукати «залізні стовпи», що «підпирають» небо, і там заблудився. Його підібрали чумаки і ввечері привезли в Кирилівку.
1822
Осінь. Батьки посилають Тараса вчитися в сільську школу до дяка-вчителя Павла Рубана (Совгиря).
1823
29 січня. Сестра Тараса — Катерина — вийшла заміж у сусіднє село Зелену Діброву за кріпака Антона Красицького.
20 серпня. Померла мати Тараса — Катерина Якимівна Шевченко.
7 жовтня. Батько Тараса вдруге одружується з Оксаною Терещенко, у якої було своїх троє дітей.
1824
Літо. Малий Тарас чумакує разом із батьком. Про цю подію в своєму житті він згадує в повісті «Наймичка».
1825
21 березня. Помер батько Тараса — Григорій Іванович Шевченко.
8 цьому році Тарас Шевченко йде в Кирилівську школу в найми
до вчителя-дяка Петра Богорського.
1827—1828
Не витримавши жорстокого поводження дяка Богорського, Тарас утікає з школи в містечко Лисянку з наміром піти в науку до місцевого маляра.
З Лисянки Шевченко переходить до іншого дяка-маляра в село Тарасівку.
Після невдалих спроб влаштуватися в науку до малярів Тарас повертається в с. Кирилівку, пасе громадську череду. Пізніше він наймитує в попа Григорія Кошиця.
1828
Шевченко протягом двох тижнів живе у хлипнівського маляра-живописця.
Літо. У зв’язку з тим, що за віком Шевченко повинен був уже працювати на панщині, він звертається до управителя поміщицького маєтку у Вільшаній з проханням дозволити йому вчитися у хлипнівського маляра-живописця. Але управитель Дмитренко забирає Тараса у двірню поміщика Енгельгардта.
В поміщика Енгельгардта Тарас працює кухарчуком, а потім козачком. Крадькома він копіює лубочні картини, що потрапляли до його рук.
1829
Весна. Разом з обозом поміщика П.Енгельгардта Шевченко виїхав
з Вільшани через Київ, Чернігів і Білорусію у місто Вільно.
У Вільно він вивчає польську мову, читає твори польських письменників.
Заставши Тараса за малюванням, поміщик жорстоко
покарав його. За наказом поміщика Шевченка побили різками на конюшні.
1830
Шевченко виконує олівцем малюнок «Погруддя жінки».
В цьому році в майстерні художника Яна Рустема Шевченко вчився малювати.
У Вільно він був свідком польського визвольного повстання проти російського самодержавства.
1831
Лютий. Поміщик П.Енгельгардт переїжджає в Петербург. Слідом за ним в обозі, разом з іншими дворовими, Тарас прибув до Петербурга.
1832
Поміщик законтрактував Шевченка цеховому майстру-живописцю В. Ширяєву.
1832—1834
На вечорах у Ширяєва Тарас Шевченко разом із своїм товаришем Федотом Ткаченком слухає читання творів О.Пушкіна, В.Жуковського та інших письменників.
У цей час у Петербурзі він білими літніми ночами перемальовує статуї в Літньому саду.
1835
4 жовтня. Комітет Товариства заохочення художників розглянув малюнки Шевченка і відмітив у протоколі, що вони заслуговують на увагу.
1836
1 липня. Шевченко відвідує святкове гуляння в Петергофі. З липня. Познайомився з учнем Академії мистецтв Іваном Максимовичем Сошенком.
Липень — листопад. Працює разом із Ширяєвим над розписом плафонів Великого театру в Петербурзі.
В цьому році за порадою І.Сошенка виконує з натури ряд акварельних портретів. Постійно позував йому Іван Нечипоренко — кріпак поміщика Енгельгардта. Сошенко познайомив Шевченка з Є.П.Гребінкою.
1837
Початок року. Відбулося знайомство Шевченка з В.Григоровичем, К.Брюлловим, В.Жуковським, О.Венеціановим, І.Панаєвим та іншими діячами культури.
18 березня. На квартирі К.Брюллова в присутності художників О.Венеціанова і А.Мокрицького, після читання творів Пушкіна, йшла мова про тяжку долю Шевченка. Художник А.Мокрицький просить К.Брюллова допомогти визволити Шевченка «от тяжелых, ненавистных цепей рабства».
2 квітня. К.Брюллов розпочав роботу над портретом В.Жуковського, призначеного для викупу Шевченка з кріпацтва.
Травень. Шевченко важко захворів і перебував у лікарні. В цьому році виконує акварельні портрети Катерини Абази та малюнок «Смерть Сократа». Пише баладу «Причинна».
1838
22 квітня. Заходами видатних діячів російської та української культури викуплено Шевченка на волю за 2500 крб., одержаних від лотереї, на якій було розіграно портрет В.Жуковського роботи К.Брюллова.
25 квітня. В майстерні К.Брюллова, в присутності М.Вієльгорсько-го та А.Мокрицького, поет В.Жуковський вручив Шевченкові відпускну.
Квітень. Шевченко відвідує класи Академії мистецтв як вільний слухач. Навчається під керівництвом К.Брюллова, користується його багатою бібліотекою, деякий час живе у нього на квартирі.
Вересень. У Шевченка поселився художник В.Штернберг, який повернувся з України і привіз із собою ряд картин, малюнків і етюдів.
1839
20 січня. Товариство заохочення художників призначило Шевченкові утримання по 30 крб. на місяць.
3 травня. Ухвалою Ради Академії мистецтв Шевченка нагороджено срібною медаллю за малюнок з натури.
Липень. Шевченко випроводжав свого друга Сошенка, який виїздив з Петербурга на постійну роботу до Ніжинського повітового училища.
Літо. Шевченко відвідує літературно-музичні вечори у М.Глинки, де бували В.Бєлінський, І.Крилов, К.Брюллов та ін. В цьому році намалював портрети С.Гулака-Артемовського, В.Жуковського, І.Крилова, А.Лагоди та ін.
1840
Квітень. Вийшла з друку перша збірка творів Т.Шевченка під назвою «Кобзар», де були вміщені твори: «Думи мої, думи мої»,-«Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка» («Нащо мені чорні брови»), «До Основ’яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч».
27 квітня. Відбувся літературний вечір на квартирі у письменника О.Струговщикова, на якому були присутні: К. Брюллов, М. Глинка, В. Бєлінський, М. Маркевич, Т.Шевченко, Ф. Толстой, І. Панаєв, Ф. Одоєвський та інші діячі культури.
9 травня. На вечорі в історика М. Маркевича були: Т. Шевченко, Ф. Толстой, М. Глинка, О. Нікітенко, О. Струговщиков та ін.
Травень — червень. Ряд журналів та газет вмістили рецензії на «Кобзар» Шевченка.
Липень. З нагоди від’їзду В. Штернберга до Італії Шевченко подарував йому свій «Кобзар», записавши на цьому примірнику вірш «На незабудь Штернбергові».
27 вересня. Рада Академії мистецтв нагородила Т. Шевченка срібною медаллю за картину «Хлопчик-жебрак, що дає хліб собаці».
1841
26 вересня. Рада Академії мистецтв нагородила Шевченка третьою срібною медаллю за акварель «Циганка-ворожка».
Листопад. Вийшов з друку альманах «Ластівка», де були вміщені поезії Шевченка «Думка» («Вітре буйний, вітре буйний»), «Причинна», «На вічну пам’ять Котляревському», «Думка» («Тече вода в синє море») та перша глава поеми «Гайдамаки».
Грудень. Вийшла з друку окремою книжкою поема «Гайдамаки».
В цьому році поет зустрівся з лікарем А.Козачковським, з яким тісно здружився.
Для збірника «Наши, списанные с натуры русскими» намалював ілюстрацію «Знахар», для збірника «Сто русских литераторов» — ілюстрацію «Католицький чернець».
1842
Березень. Посилає на Україну Г.Квітці-Основ’яненку, В.Забілі, М.Маркевичу та Г.Тарновському примірники поеми «Гайдамаки».
Червень. Шевченко написав листа В.Штернбергу в Рим, у якому повідомляє про своє бажання поїхати до Італії.
Вересень. Журнал «Маяк» вмістив уривок з драми Шевченка «Никита Гайдай».
Жовтень. Шевченко пароплавом виїжджає в подорож по Балтійському морю. Захворів у Ревелі (Таллін).
16 листопада. Повернувся до Петербурга з невдалої подорожі. В цьому році виконав 32 ілюстрації до книги М. Полевого «История князя Италийского, графа Суворова-Рымникского, генералиссимуса российских войск», ілюстрацію до повісті М.В.Гоголя «Тарас Бульба» та ін.
1843
Початок року. У Харкові вийшов з друку альманах «Молодик», де були вміщені поезії Шевченка: «Думка» («Тяжко, важко в світі жити»), «Н.Маркевичу», «Утоплена».
Травень. Разом з українським письменником Є.Гребінкою поет виїхав на Україну.
Шевченко приїжджає у Качанівку, подорожує по селах і містах України, знайомиться з життям трудового народу, виконує ряд етюдів та начерків.
Початок червня. Приїжджає до Києва. Тут знайомиться із студентами, інтелігенцією; вивчає історичні й культурні пам’ятки, малює стародавню архітектурну пам’ятку Київської Русі Видубецький монастир, замальовує краєвиди та околиці міста. 13 червня. Відвідує Межигір’я, де записує народні пісні, перекази, виконує етюди та ескізи до «Судної ради» і малюнок «Межигірський монастир».
29 червня. Шевченко разом з Є.Гребінкою прибули в с. Мойсівку на бал до поміщиці Т.Волховської. Тут він познайомився з поетом О.Афанасьєвим-Чужбинським.
Початок липня. З учасником руху декабристів О. Капністом, сином відомого російського письменника, прибув до Яготина в маєток Рєпніних.
Липень — серпень. Шевченко подорожує на південь України. Відвідує Катеринослав, с. Покровське, оглядає о. Хортицю. Кінець серпня. Перебував у П.Лукашевича в Березані.
Вересень. Шевченко гостює в с. Кирилівці у своїх родичів. Відвідав у Городищі матір українського композитора і співака С.Гулака-Артемовського. Побував у Чигирині, Суботові.
Початок жовтня. В с. Ісківці відвідує етнографа О. Афанасьєва-Чужбинського, разом з ним читає в оригіналі твори польського поета Адама Міцкевича.
Жовтень. Шевченко на довгий час оселяється в Яготині у флігелі маєтку князя М.Рєпніна. З Яготина деколи виїжджає у навколишні села й міста до своїй знайомих.
11 листопада. Шевченко присвячує Варварі Рєпніній поему «Тризна», написану російською мовою.
1844
10 січня. Поет виїжджає з Яготина. 12—14 січня. Гостює у Т.Волховської в с. Мойсівці. 15 січня. Приїхав у с. Линовицю до Якова де Бальмена, який пізніше разом з М.Башиловим ілюстрував рукописний «Кобзар» Т. Шевченка, переписаний латинською азбукою. Січень. В Петербурзі була надрукована поема Т.Шевченка «Гамалія». Кінець січня. Поет приїжджає до Києва.
Початок лютого. В Києві на контрактах знайомиться з студентом Київського університету Василем Білозерським. Середина лютого. Шевченко після подорожі по Україні їде в Петербург. Зупиняється по дорозі в Москві, де зустрічається з своїм другом, видатним артистом Михайлом Щепкіним, знайомиться з істориком Осипом Бодянським.
Кінець лютого. Повертається до Петербурга, де продовжує навчання в Академії мистецтв.
Квітень. У журналі «Маяк» надрукована поема Т. Шевченка «Бесталанный» («Тризна»). В цьому ж місяці вона вийшла окремим виданням.
Кінець квітня. Виходить у світ «Чигиринський кобзар» і «Гайдамаки».
30 жовтня. Товариство заохочення художників ухвалило надати грошову допомогу Шевченкові на видання «Живописной Украины».
Листопад. Студенти Медико-хірургічної академії готують до постановки п’єсу Шевченка «Назар Стодоля».
Кінець листопада. Вийшов альбом офортів Шевченка «Живописная Украйна», куди ввійшли: «У Києві», «Видубецький монастир у Києві», «Судня рада», «Старости», «Казка», «Дари в Чигрині 1649 року».